З досвіду роботи керівника гуртка

«Художнє конструювання з паперу та шкіри»

Горшкової Лариси Анатоліївни

     Суспільство ставить високі вимоги до розвитку та формування творчої особистості дитини. Діти в ранньому віці емоційні, чуттєві, сприйняття навколишнього світу для них – основа пізнання, орієнтації в ньому. Саме позашкільні навчальні заклади дають можливість всебічного розвитку духовної сутності дитини, розкривають потенційні творчі здібності і дають напрям для їх подальшого удосконалення.

     Піклування про розвиток творчих здібностей дітей вимагає зваженого підходу до задоволення їхніх інтересів щодо змісту позашкільної освіти.

     Інтереси розвитку творчих здібностей та творчого мислення особистості виключають надмірне захоплення одним певним видом розумової діяльності чи методом розв’язування проблемних ситуацій і вимагають пропорційного розвитку всіх їх складових компонентів. Переважання логічних методів розв’язування ситуацій негативно позначається на умінні дітей використовувати штучні прийоми. Аналогічно можна стверджувати про взаємодію загальних та спеціальних здібностей особистості. Визнання того факту, що спеціальні здібності людини формуються на основі розвитку загальних, спонукає критично поставитись до практики навчання і виховання дітей у сучасному закладі. Загальні здібності дітей є основою їх розумового розвитку. Доцільність концентрації уваги в молодшому та середньому шкільному віці на розвиткові загальних здібностей пояснюється ненадійністю існуючих діагностичних методик.

Як допомогти розкритися багатству індивідуального світу дитини, що переступила поріг позашкільного закладу? Як організувати навчальний процес пізнання, щоб в її очах не згасав вогник допитливості і навчання стало натхненною, захоплюючою працею? Над цими та іншими питаннями я працюю зі своїми вихованцями на заняттях гуртка «Художнє конструювання з паперу та шкіри».

Як навчати дітей без примусу? Як розвивати у них стійку цікавість до отримання знань з технічної творчості і потребу в їхньому самостійному пошуку? Як зробити навчання радісним і творчим?

На мою думку, починати треба із змін у взаємовідносинах між керівником гуртка і вихованцями,  перевести ці стосунки у взаємодію, звільнитися від стереотипів спілкування з дітьми.

Я, організовую навчання дітей так, що вони з найменшими втратами сил і часу набували якнайбільше навичок і знань, необхідних для практичного життя.

Готуючись до занять, я, детально продумую кожен етап заняття, кожне завдання індивідуальної чи групової роботи, максимально використовую додаткову літературу та матеріал з мережі інтернету. Проводячи заняття, використовую усі можливості для розвитку особистості дитини, її активного розумового росту, глибокого і свідомого засвоєння знань для формування її моральних основ.

Постійно відшукую нові форми та методи роботи з дітьми, які сприяють творчій атмосфері на заняттях. Вивчаю індивідуальність, внутрішній світ кожної дитини, знаходжу ті шляхи, які б сприяли її збагаченню і розвитку. Працюю над питаннями щодо формування у дітей знань і навичок, передбачених  навчальною програмою, та не менш важливим вважаю розкривати здібності кожної дитини, бажання і вміння навчатися власноруч проектувати, конструювати та моделювати.

Під час  занять ознайомлюю дітей з різними видами та прийомами роботи з папером, а також з технікою обробки шкіри, способами її формотворення та декорування.

Оволодіння мистецтвом виготовлення художніх виробів зі шкіри та паперу надає дітям можливості самостійно розробити і художньо оформити різноманітні декоративно-ужиткові вироби, що в свою чергу, сприяє творчому розвитку дітей.

Я, переконана: все, що відбувається на гуртку, повинно мати глибокий моральний зміст; гурток має керуватися інтересами і потребами дітей, прагнути стати улюбленим місцем, де діти не тільки навчаються виготовляти вироби, а й живуть повноцінним духовним життям. У своїй роботі, виділяю такі фактори самореалізації особистості дітей:

1.                   Фактор відносин – це характер стосунків, які складаються між керівником гуртка та вихованцями і формують емоційний тонус колективу.

2.                   Фактор емоційної самореалізації – різнорівнева і диференційована за змістом організація навчального процесу.

3.                   Фактор творчості – розвиток творчих здібностей кожної дитини, максимальний розвиток особистості, вільне вираження свого „Я”.

     Велику увагу приділяю методам керівництва творчою роботою дітей (розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація, інструктаж) та їх самостійній творчій роботі (розв’язання творчих технічних і технологічних завдань; самостійні спостереження і конструювання, творчу практичну роботу з виготовлення виробів).

     Для творчого спрямування гуртківців у процесі навчання використовую конструювання за зразком, технічним творчим завданням і власним задумом.

     Використання  пошукового методу навчання дає мені можливість підготувати дітей до складної творчої технічної діяльності, праці за власним задумом. Також використовую індивідуальний спосіб організації навчально-виховної роботи, який дає можливість диференціювати технічні завдання, при цьому враховую інтереси дітей, їх нахили та рівень підготовленості.

     Використовуючи індивідуальний спосіб творчої роботи, намагаюся дотримуватись таких умов:

Øчітко і зрозуміло формулювати творчі завдання;

Øчітко пояснювати основні етапи роботи;

Øконтролювати виконання творчих завдань і за необхідності надавати належну допомогу.

     Дотримування цих умов дає змогу  активізувати увагу дітей на основних етапах творчої роботи, правильно спланувати технологічний процес виготовлення виробів, враховувати індивідуальні особливості гуртківців, узгоджувати їхні індивідуальні темпи роботи й чітко організовувати навчально-виховну роботу гуртка.

     На мою думку, мета будь-якого заняття не може бути досягнута без умілого урізноманітнення способів і методів навчання з урахуванням вікових особливостей дітей, змісту творчих робіт, можливостей отримування самостійно додаткових відомостей, побажань дітей, основних завдань, що розв’язуються на певному етапі заняття, особливостей виконання творчої роботи.

     Успіх створення творчої обстановки на заняттях гуртка залежить від чіткого обмірковування кожного етапу роботи і складових частин. Тому, використовую дидактичних принципів навчання, які дають змогу спрямувати гуртківців на те, щоб вони працювали ритмічно, усвідомлено обирали раціональну послідовність завдань, звикали творчо трудитися, прагнули доцільної організації робочого місця, суворо дотримували правил безпеки, опановували навичками колективної творчої праці, адже колективна робота виховує у дітей дружні взаємовідносини, відчуття взаємодопомоги.