З досвіду роботи керівника гуртків:

«Виготовлення сувенірів», «Клаптикова пластика»

Борзенкової Ірини Миколаївни

     Все частіше звучить переконлива думка: позашкільна освіта – унікальна система роботи з дітьми в позаурочний час. Вона має чудові пізнавальні, просвітницькі, творчі можливості.  Діти, обираючи гурток відповідно до своїх інтересів і перебуваючи у творчій атмосфері, мають змогу визначитися з подальшою професією. Дух відвертого спілкування дорослих і дітей, прагнення відкривати в кожному вихованцеві кращі якості, робити кожну дитину центром уваги, навчити творчо мислити та творити прекрасне – це і є основною метою моєї роботи. Коли я запрошую дітей у свої гуртки, то намагаюся проводити роботу так, щоб кожна дитина відчула: тут вона в теплій, творчій атмосфері, в рідній оселі.

     Розпочинаю свою роботу з гуртківцями з вивчення індивідуальних особливостей кожного. Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а рівень вихованості дитини, її ставлення до людей різних професій, батьків, друзів, самої себе. І тому у перші тижні роботи з  набраною групою, намагаюсь провести якомога більше різноманітних справ: екскурсії, прогулянки, розваги, диспути. Це допомагає мені сформувати дитячий колектив і спланувати навчальну та виховну роботу гуртків, враховуючи потреби вихованців. До складу моїх гуртків входять діти з різних вікових категорій, тому приділяю велику увагу згуртуванню дитячого колективу, створенню в ньому позитивного морально-психологічного клімату, адаптації кожної дитини в новому колективі.

       Заняття намагаюсь організувати, щоб дітям було цікаво. Тому практикую проведення занять в ігровій формі, провожу фізкультхвилинки, спортивні розминки,  вікторини, конкурси, розповідаю цікаві історії,  проводжу екскурсії на виставки тощо. Вважаю, що при проведенні гурткової роботи основними  недоліками є сухість, монотонність, формалізм. І тому завжди шукаю шляхи, щоб викликати у дітей живий інтерес до виконання завдання, «запалити» їх до творчої праці. Вважаю, що процес навчання дітей в гуртках має відбуватися на позитивному емоційному тлі, в психологічно комфортних, ситуативно адекватних для дітей умовах.

     Гурткова робота базується на заохоченні і стимулюванні дітей до обраного виду діяльності, а також формуванню в них стійкого інтересу до творчості й потреби у творчій самореалізації. А тому, стало традицією проводити в гуртках «Дня іменинника»,  різноманітних свят, виставок дитячих робіт, тощо.

      Планування  виховної  роботи проводжу разом з гуртківцями. Це дає змогу враховувати здібності і можливості кожної дитини. Вважаю, коли діти мають право на ініціативу, самостійний вибір справ та заходів, можливість виявляти фантазію, тоді й виховна робота з ними має позитивні плоди. З особливим задоволенням можу відмітити, що такий підхід допоміг розвинути творчі здібності багатьох.   

     Мета роботи  гуртків  - не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб'єкта діяльності. Керівник гуртка має виступати в ролі помічника, організатора педагогічної взаємодії з дитиною, спрямованої на розвиток активності, самостійності, пізнавальних, творчих здібностей, формування пізнавального інтересу, який характеризується ініціативністю пошуків, самостійністю дітей  у здобутті знань.    

     Саме в позашкільній освіті велике значення надається розвитку творчих здібностей дітей. Важливим результатом оволодіння дитиною творчою діяльністю є усвідомлення себе активним суб’єктом творчості, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до рукотворного світу. Показник творчої активності дітей визначається рівнем розвитку естетичного сприймання об’єктів та явищ, умінням працювати з різними матеріалами, використовувати різні техніки, добирати відповідні засоби реалізації задуму, виявляти творчу уяву, естетичну чутливість, емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього.

      Відомо, що творчі здібності дітей найбільш ефективно розвиваються у ході продуктивної творчої діяльності. Творчість, індивідуальність, фантазія проявляються у навіть мінімальному відході від зразка. Творчість дітей, на мою думку, це - процес створення ними оригінальних виробів, у ході роботи над якими діти самостійно застосовують засвоєнні знання, уміння, навички, здійснюється їх перенесення, комбінування відомих способів діяльності або створення нового для дитини підходу до виконання завдання.  Тому творча діяльність емоційна, приваблива для дітей; впливає на всі сторони життя особистості; допомагає задовольнити потреби у діяльності, самопізнанні; спонукає до пошуку. Саме у творчій діяльності розвиваються якості творчої особистості. Слід зазначити, що якості творчої особистості розвиваються завдяки системі педагогічних дій, спрямованих на формування у дітей прагнення до засвоєння нових знань, нових способів діяльності.

     Всю свою діяльність, я підпорядковую головній меті - створення умов для розкриття індивідуального світу дитини, що переступила поріг гуртка. Головною запорукою мого успіху  у навчально-виховному процесі є активна участь у ньому дітей. Тому, я постійно дбаю, щоб активність кожної дитини була спрямована не тільки на  здобуття знань, а й  на отримання певних умінь та навичок.

     Я, намагаюся бачити гурткове життя у всій його складності й різноманітності, розуміти  характер дітей, вміти втілювати загальні ідеї виховання і розвитку у творчій діяльності.

     Зміна цілей позашкільної освіти зумовлює нові пріоритети: на перший план висувається людина, особистість яка здатна до саморозвитку і самореалізації. Саме тому, я й обрала тему, над якою працюю «Розвиток творчих здібностей  дітей на заняттях гуртків «Виготовлення сувенірів», «Клаптикова пластика»».

     Приступаючи до вивчення нового матеріалу, я намагаюся систематично створювати пошукові ситуації, навчаю дітей доводити правильність виконання всіх робіт, вести дітей у світ знань, поступово привчаючи до абстрактних міркувань і практичних дій.

     Заняття в гуртках допомагають дітям розумно й цікаво проводити свій вільний час, пробуджує допитливість, любов до знань.

     На заняттях гуртків навчаю  дітей виготовляти витинанки, вироби способом паперопластики за схемами, створювати композиції, букети, конструювати вироби із природних матеріалів, конструювати і виготовляти іграшки із ниток, виконувати ручні шви, робити розмітку і розкроювати тканини, виготовляти м’які іграшки за викрійками і за власним задумом,  виготовляти сувеніри з утилізованих пластмасових виробів.

     З метою засвоєння умінь та навичок, в кінці кожної теми, я організовую та проводжу тематичну виставку дитячих робіт, пізнавально-розважальні конкурси, вікторини, екскурсії.

      Щороку вихованці моїх гуртків приймають участь у Всеукраїнських, обласних та міських виставках-конкурсах з технічної творчості, де завжди займають призові місця. Такий підхід до навчання та виховання вважаю актуальним завжди.

     Пріоритетом моєї педагогічної діяльності є дитина як особистість, а тому головним в моїй роботі вважаю  – пошук тих форм навчання і виховання, які б сприяли розвитку і становленню дитини, вихованню культури спілкування.

     Протягом педагогічної діяльності намагаюся бачити дитину не такою, якою вона є, а якою може стати за сприятливих для її розвитку умов. Я прагну, щоб мої вихованці не тільки механічно засвоювали готову інформацію, а й могли самостійно робити вибір, вирішуючи навіть незначне, але проблемне питання.

     Найголовнішим у моїй роботі є повага до дитини, пробудження у неї інтересу до навчання, впровадження різних його форм. Перш за все, я вивчаю рівень підготовленості дитини до занять у гуртках, потенційні можливості та індивідуальні особливості і будую навчальний процес з урахуванням специфічних особливостей гуртківців, зокрема тих їх якостей, які пов’язані із засвоєнням навчального матеріалу та умінням виготовляти, моделювати та конструювати вироби різними технологічними операціями.

     Поєднуючи різні форми навчання (колективно-фронтальну, дифе-ренційовано-групову, парну, індивідуальну), намагаюся навчити дітей працювати в колективі, співпрацювати, співпереживати, надавати товаристську допомогу, зацікавленість у кращих знаннях кожного, оцінювати свої можливості і результати праці.

     Діти вчаться бачити успіхи і недоліки, помилки свої і своїх одно-групників. Фронтальну роботу я, зорієнтовую  на те спільне, що властиве всім вихованцям. За такої організації роботи гуртківці відчувають емоційне піднесення, в них зникає стомлюваність.

     Складність у мене виникає тоді, коли я використовую кооперативно-групову форму роботи, тобто навчальну групу поділяю на підгрупи, у яких кожен виконує частину загального завдання та бере участь у розподілі праці, під час виготовлення елементів виробу. За таких умов діти повніше відчувають відповідальність, виявляють активність. Співпрацюючи в групі, вони прагнуть виконати завдання швидше, за потреби – допомагають іншим, вчаться спостерігати і бачити, висловлювати свою думку, повагу чи осуд до інших, не принижуючи себе і своїх одногрупників, поважаючи навколишніх.

     Велику увагу надаю використанню на заняттях гуртків таким методам навчання, як: пояснювально-ілюстративні (розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація та ін.), репродуктивні (відтворювальні) та проблемно-пошукові (проблемне викладення матеріалу, дослідницькі, частково-пошукові) тощо. Перевага надається також інтерактивним та ігровим методам.

     Поряд з груповими, колективними формами роботи проводжу й індивідуальну роботу з дітьми, особливо при підготовці до участі у  виставках, конкурсах та інших масових заходів.

     При виборі форм та методів роботи з гуртківцями особливу увагу звертаю на застосування засобів, що активізують самого вихованця: ділові, рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій та ін.

     Використовуючи ділові, рольові ігри як засіб розвитку творчої активності дітей намагаюся вирішити ряд завдань, а саме:

-      цілеспрямовано ознайомити дітей з декоративно-ужитковим мистецтвом, світом техніки та технічними професіями;

-      формувати вміння і навички роботи з різними матеріалами й інструментами, прийомами виготовлення виробів, технічним моделюванням, конструюванням і дизайном;

-      розкрити дітям специфіку професійної діяльності;

-      розкрити вміння співвідносити свої інтереси і здібності з вимогами майбутньої професії.

     При цьому особливу увагу  також звертаю на розвиток самостійності творчих здібностей дітей, бо через творчість найбільш повно проявляються професійні інтереси і нахили людини.

     Велику увагу, також приділяю самостійній роботі гуртківців як одному з найважливішому методу, що дозволяє мені цілеспрямовано і систематично впливати на інтереси дітей.

     Самостійну роботу з гуртківцями проводжу поетапно. Перший етап – підготовчий, на якому  розповідаю дітям про мету їхньої роботи, розкриваю можливості її більш успішного виконання, пропоную кожному, в разі необхідності, звертатися за консультацією. Другий етап являє собою сам процес самостійної роботи на занятті, що сприяє розвитку зацікавленості дітей практичною діяльністю, поступовий перехід від роботи репродуктивного характеру до більш складної, яка вимагає застосування вмінь та навичок, проявів фантазії і уяви. Третій, заключний етап – діти обирають творче завдання за власним бажанням.

     Необхідно зазначити, що зацікавленість дитини якоюсь роботою, темою заняття, як і увага гуртківця до запитань керівника гуртка, до його завдання лише створює сприятливі умови для активізації пізнавальної діяльності в процесі навчання, але не формує і не розвиває її. Фактором, який здійснює розвивальний вплив на формування інтересів дитини, є його особиста творча пізнавальна активність і самостійність.

     На моїх заняттях діти з великим задоволенням розгадують різні загадки, кросворди та ребуси. Використання їх на різних етапах заняття активізує пізнавальну діяльність дітей, підвищує інтерес до навчального матеріалу, допомагає мені виділити головне в темі, що вивчається, дає можливість в цікавій формі здійснити перевірку рівня засвоєння знань як індивідуально, так і колективно. Я впевнена, що за умови  використання кросвордів і ребусів, діти збагачують свій словниковий запас, розвивається їхня спостережливість, уважність та вміння узагальнювати. Використовуючи ребуси на заняттях,  також проводжу невеликі вікторини. Тим самим більше зацікавлюю дітей до виконання творчого завдання.

     Шляхи удосконалення роботи з дітьми безмежні. Можливі досягнення і на добре знаних дорогах, але найцікавіші – власні. Особливо, коли вони торуються разом з дітьми і задля них.